То – лише сон… закутана в тумани,
До ранку я блукала у лісах…
Розбиті ноги у кривавих ранах…
Коли помітила…прокинулась в сльозах…
То – лише сон… та як його забути?
Коли палала полум`ям жаги,
Кохання нескінченного цикуту
Пила так жадібно… сміялися боги…
То – лише сон…вмивалися росою,
Ти пелюстки троянди розсипав...
Злітали над шаленою грозою…
А потім ніжно я дивилась, як ти спав…
То – лише сон… і зовсім не боліло,
Тяглась до тебе, що там ті шипи?..
Чогось злякавшись, раптом я зомліла…
Відкрила очі – краплі крові... зі стопи…
20.11.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538566
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Лина Лу