Іва

Дощем  озерце  синє  умивалось,
Купала  іва  коси  у  воді,
Гойдала  небо  в  хвилях,  колисала
І  кликала  коханого:  -  Прийди!

Прийди  крізь  ніч  холодну  і  осінню,
Прийди  крізь  сонний  ранок  у  туман,  
Зігрій  кристалів  сніжних  срібний  іній,
На  зиму  колискову  заспівай.

І  до  весни  у  снах  твій  голос  рідний
Убереже  й  сховає  від  примар,
Теплом  глибоким  холодИ  розвіє,
Щоб  серце  не  вморозив  зими  чар.

Стоїть  край  берега  самотня  іва,
Скуйовджені  їй  коси  у  воді
Морозним  подихом  зплітає  вітер,
Зриваючи  стихаюче  "Прийди"...

(16.11.2014)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538605
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Олександра Кійко