Дощем озерце синє умивалось,
Купала іва коси у воді,
Гойдала небо в хвилях, колисала
І кликала коханого: - Прийди!
Прийди крізь ніч холодну і осінню,
Прийди крізь сонний ранок у туман,
Зігрій кристалів сніжних срібний іній,
На зиму колискову заспівай.
І до весни у снах твій голос рідний
Убереже й сховає від примар,
Теплом глибоким холодИ розвіє,
Щоб серце не вморозив зими чар.
Стоїть край берега самотня іва,
Скуйовджені їй коси у воді
Морозним подихом зплітає вітер,
Зриваючи стихаюче "Прийди"...
(16.11.2014)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538605
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Олександра Кійко