Моя дитино,рідний сину
Ти на Майдані воював!
Ти бачив смерть,свистіли кулі!
А ти свободу здобував!
Народну волю здобував,
Ти не боявся ,що загинеш!
І Господь душу врятував!
У ту важку й страшну годину!
Мов пекло,горіла там земля!
І смерть кружляла над тобою!
Назад не було вороття,
Лунав лиш клич вперед,до бою!
Ти бачив смерть,ти бачив кров,
Ті душі,що летіли в небо!
Ти йшов вперед,ти воював,
За долю рідного народу!
Ти потім друзів хоронив
В житті не були,ви,знайомі!
У небо крик людський летів,
Ридав у скорбі і поклоні!
Ви вдвох хотіли вільно жити,
Мирно-в щасливім майбутті!
Кохати,діточок ростити!
В любові ,злагоді й добрі!
Його ця доля обминула,
Обняли крила зграй ворон,
Пробила серце вража куля,
Закрила очі вічним сном!
Коли з тобою говорила!
Просила!Ти молися Богу
І відповідь твою, я, чула,
Моліться,за життя,дорогу!
Молилась,дякувала Богу!
За те врятоване життя!
За мир і волю в Україні!
За світле,наше, майбуття!!!
До річниці подій на Майдані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538612
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Леся Утриско