Ця осінь…

Ця  осінь  не  вдягала  позолоту,  
Лиш  тільки  хустку  чорну,  як  смола.
Води  просила,  кулі  та  оплоту.
Зникали  ріки,    кров  лише  текла.
І  рвалось  небо,  накривало  «Градом»…
Вона  ж  чекала  пригорщу  дощу.
Пливли  «двохсоті»  в  рідний  край  каскадом,
Кричала  в  ніч  матуся:  «Не  прощу!!!»
…А  хтось  на  душах  будував  кар’єру,
У  золото  вдягнувся  на  смертях.
Зима  чекає  вперто  на  прем’єру,
Та  осінь  ця  залишиться  в  серцях.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538613
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Олена Іськова-Миклащук