Хтось пам'ятає, а хтось просто "любіт сваю жину".
В когось і досі крається серце за всіх загиблих.
А хтось дибіл і досі савєтскую хоче страну,
Грєчку в пару капєєк й під партію гнути спину.
Для когось загиблі Майдану лише тільки числа.
Для когось -- біль зі сльозами, яких не забути.
Хтось вигороджував "Беркут", мов "вони ненавмисно".
Ненавмисно вбивали й в лісі ховали трупи...
Ніхто не забутий. Вкарбувались в пам'яті лиця.
На смертному герці несправедливість навіки здолали.
Память про них у серці моєму завжди іскриться,
Я завжди пам'ятаю за що й за кого вони воювали.
Україна навіки жива. Герої не помирають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538642
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2014
автор: Олька Оленька