Ти чаїнка на дні океанів розгортаєшся тихим сном
На долонях засніжених мандрів сповиваєш мене теплом
Я з тобою неначе в цвіті маків все стрічаюся знову і знов
Затуманений, зніжений, стертий у обіймах глухих розмов
Заколисаний звабою вітру попрямую на зустрічі в бір
Розшукаю ж тебе у липні серед ночі з-поміж химер
І радітиму зірваним квітам з оксамитових джерел
І ловитиму до непритомності смородини запахів мент...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538851
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2014
автор: Kіо