На Покрівоньку родила,
Синочка Дарина,
Та щільнесенько сповила,
Чудо – не дитина.
Очі, мов небес блакить,
Чорні бровенята,
Серце в грудях, аж тремтить,
Так схожий на тата.
Рученята в кулачки,
З силою стискає,
Начувайтесь, москалі!
Дарина моргає.
Козачок у нас росте,
Бравий та завзятий,
Що маленьке, то пусте,
На любов багатий.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/856-spravzhnij-kozachok.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538924
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 23.11.2014
автор: Антоніна Грицаюк