Гаї не співають давно солов’єм,
Вже жовтень у смуток убрався,
Єдиний, червоний у золоті клен,
Коханням в душі відізвався.
Тут пісні Пашкевича знову в душі,
Освячені льоном Полісся,
Співають в лісах непробудні дощі,
Скидаючи з гіллячок листя.
До заходу сонце іде навпружки,
Нас пристані нові чекають
І новії курси, як нові стежки,
Кохання з лісів виглядають.
Поліській мій краю, чарівна земля,
Шаную тебе, бо не жити без тебе,
Тут щастя моє і тут доля моя,
Тут світяться зорі на небі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538954
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2014
автор: Віталій Назарук