Впізнаю я майстра по роботі:
Він свої натхнення і жагу
Віддає , мов часточку живу,
Кожній новій лінії чи ноті.
Не боячись осуду нітрохи,
Різьбить мрії й враження в рядки…
Так зате ж лишає на віки
Нам красу бурхливої епохи.
В цьому й суть таланту та уміння
В цьому й є покликання митця,
Щоби йти до істини вінця
Та вести до істини й прозріння.
І якщо ви вчасно зрозуміли
Зміст того , що вкладено було –
Значить , світло й майстрове тепло
Через дотик в серце залетіли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539046
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2014
автор: plomin