Зозулине «ку-ку» долинає з гаю,
Відміряє долі в далину літа,
Солов’їні трелі по ночах літають,
Одягнула вельон вишня молода.
Не для тебе, люба, ця кує зозуля,
Це весільну пісню трелять солов’ї…
І пророчать долю, що колись заснула,
Довго розцвітати на своїй землі.
Кожен рік зозуля прилетить до гаю,
Соловейко знову пісню заведе
І біленький вельон долю обвінчає,
Бо кохання вишню у саду знайде…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539080
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2014
автор: Віталій Назарук