Закодую тебе! Зашифрую!
Бо ім*я твоє - святе.
Хай ніхто не скаже всує.
Право це лише моє.
Бо горить на вустах, обпікає.
Зривається з губ і летить.
Зцілює і водночас, руйнує.
Як константа. Як вічність. Як суть.
Закодую тебе! Зашифрую!
Від всіх бід і земних напасть.
Хай тебе небезпека минує.
І твій ангел впасти не дасть.
Хай весь світ стоїть проти тебе.
Я назавжди залишусь твоя.
Бо серденько вистрибує з ребер,
Від обіймів твоїх я стаю не своя.
Закодую тебе! Зашифрую!
Заховаю далеко в собі.
Хай душа лиш твоя відчує,
Бо очі, як завжди - сліпі.
Очі не бачать як гріє,
Як ніжить твоє ім*я.
Як всередині мене все мліє,
І пробуджує спів солов*я.
Закодую тебе! Зашифрую!
Я твоя. Я твоя. Я твоя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539160
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2014
автор: Катерина Пташка