Ні надії нема, ні розради –
Безкінечні ці ночі і дні…
Помирає на білім вікні
В тихім розпачі біла троянда.
Від безсилля опущені руки,
Стороною проходить життя…
Проникають в сумне забуття
Лиш мелодій божественні звуки.
То ж, у відчай впадати не варто,
Треба вірити, жити, співать,
Бо в ефірі над світом звучать
Нам симфонії, рондо, сонати.
Що ж, бувало, і важче, і гірше.
Не зламали ж знегоди тебе!
Так на небо поглянь голубе,
Вилий смуток у музику віршів –
Для душі, не заради престижу.
Не наклич до порогу біду,
А троянду, зів’ялу, бліду,
Заміни на яскраву і свіжу!
2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539207
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.11.2014
автор: Ніла Волкова