Голодомор (не для слабкодухих)

Ах,  миленька,  чому  така  худенька?
Чому  така  блiда,  чому  така  маленька?
Ах,  що  ж  менi  робити,  що  робити,
Тебе  ж  доведеться  колись  убити...
Нема  бiльше  любовi,  тої  що  ранiше,
I  подих,  вже  чую,  тихiше  й  тихiше,
З  ким  я  кохаюсь?  Ти  ж  в  мене  скелiт!
Хоча  як  помреш  ти,  то  буде  обiд.
Ранiш  я  над  цим  смiявся  -
Тепер  вже  зубами  уп'явся...
Смакую...  Якось  проживу...
Або  ж  ще  є  трупи  в  нашiм  ставу.
I  в  полi  щось  є.  Хоч  як  тхне  -
Та  врятує  ця  їжа  мене...
Я  так  хочу  жити,  так  хочу  жити!
Убийте  мене  -  бо  не  зможу  любити!
I  що  робити,  що  менi  робити?
Над  силу  любовi  -  поїсти  й  попити!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539210
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.11.2014
автор: Сашко