Це ще не Мир! Ще є кому стріляти.
Ше Кремль «гостинці» ввозить руйнівні,
Та навкруги реклама і дебати –
До виборів лишилось кілька днів.
Що вміють добре всі – то це кричати.
Кричати так, що аж до хрипоти.
Не Україну рідну захистити –
Себе коханих. Щоб до влади йти.
Вони війну в країні розв’язали,
Розруху й горе в хату принесли.
Тепер у миротворці записались,
А чи посли вони? А чи осли?
«Мы говорили, нас никто не слышал», -
Риторика, зомбована без меж,
Реваншем ще свої погані душі тішать,
Не вийде! Я кричу голосно теж!
Не допоможуть чорні провокації
І бувші всі підуть у небуття,
Бо у Народу є своя люстрація –
Це він за мир й оновлене життя.
За сильну й неподільну Україну,
За процвітання кожного із нас.
За світлу пам’ять – хто в борні загинув,
За рух вперед! За зоряний свій час!
Це ще не Мир! Та він прийде! Він буде!
Як дух кремлівський щезне, мов роса,
Як вибір чесний зробим ми – всі люди.
Нам допоможуть світлі Небеса!
Марія Волинська,
м. Київ, 15 жовтня 2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539242
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.11.2014
автор: Марія Волинська