Батьки старіють, тихо по роках,
Й мереживо вплітається у скроні
Немає сили тої у руках,
Шорсткі, одначе лагідні долоні.
Рідненькі на увесь великий світ
Вас пригорну, теплом своїм зігрію
Вам дякую за цвіт дитячих літ
За віру в нас, за виплекану мрію.
Батьки старіють, невблаганний час
У нас самих вже підростають діти
Батьки щоденно моляться за нас
Щоб було добре всім на світі жити.
Батьки старіють, і мудріє час,
Вся суєта відходить аж за обрій.
Життя їх - приклад зрілості для нас,
В них мудрість роду, у надії добрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539292
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.11.2014
автор: Надія Гуржій