Він є! Живе! В його душі незаймані світи, повні невідомих досі почуттів... В очах блука ілюзія людської свідомості... Він знає, про що ти думаєш, коли злишся, коли плачеш і смієшся, він знає, чому ти не віриш в любов, чому ти боїшся темряви і тієї моторошної кімнати...
Він знає таємниці темних заковулків твоєї душі... і здатен керувати ними... Думаєш, він - зло?.. Ні, він таємниця... Ти його боїшся? Його чи невідомості, яка гризе твою душу?.. Чи тишини, яку ти не чуєш?..
А він зупиняється послухати дощ... В ньому стільки незбагненної теплоти і спокою... Він слухав, як плаче небо... і знає чому...
Людина - загадка... проникає в підсвідомість жертв так званого "реального" життя і зчитує найпотаємніші, найтемніші бажання... Ні, не в кожній душі є темрява, є і світло, яскраве, небесне світло, яке люди навчились глибоко ховати від світу, щоб не втратити його у сірості буднів...
Він знає, чому ти зараз боїшся і стомлено озираєшся... Невже ти не віриш, що хтось розуміє твій біль так же, як і ти?.. Чи не хочеш вірити?..
А віриш, що в одній людині існує мільйони світів?.. А в ньому вони є... Його історії живуть в ньому, його оповідання - цілі планети, і на кожній з них такі ж скептики невірні, як і ти...
Ти ховаєш від себе всесвіти його душі, не бажаючи заглянути в невідоме... Тому що тобі страшно відчути щось нове, незвичне! Але ж інколи так хочеться хоча б на мить стати кимось іншим, уявити себе не тут, не зараз, не так...
Людина - фантом подарує тобі пригоди, хоча б на кілька хвилин, де ти станеш новим, станеш героєм своєї свідомості, варто тільки захотіти... І світ зміниться, ти змінишся, появляться нові емоції, нові мрії і бажання... Хіба ти не цього прагнеш?..
Хіба не хочеться взяти і просто скинути з себе окови соціуму?.. Взяти і зробити те, чого ти хочеш, а не хтось?! Зробити щось значуще просто так, тому що захотілось?.. Так візьми і зроби! Він знає, як це - бути не таким, як усі. Він просто не такий, як усі! І це добре! Чому ти маєш ховатися від себе, потураючи бажанням навколишніх? Вони не знають чого ти хочеш! Це знаєш тільки ти, ти і він... А знаєш чим ти від нього відрізняєшся?.. Він навчився чути, а не просто слухати. Він фантом, загадка, сон... Але він чує стукіт серця, шум прибою, клекіт лелеки в синьому небі... Він чує плач дитини, чує її біль, її любов, її страх... Він чує тебе! А ти себе чуєш? Ти чуєш свій страх? А свою біль? Чи ти чуєш тільки чужі очікування?..
Людина - фантом може заглянути тобі в очі і побачити все!.. Все, чого не бачиш ти! Тебе паралізує страх - перед минулим, перед майбутнім, перед незвіданим і знаним... Страх - це єдине, що тебе зупиняє!..
Ти думаєш він не боїться?.. Ні! Йому теж страшно і саме страх штовхає його вперед. Для нього страх - рушійна сила, що примушує боротися...
А що примусить боротися тебе?..........
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539394
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2014
автор: Віталія Абрам'юк (Івасюк)