***

Немає  у  нас  України  і  не  було  зроду,
Бо  москальські  запроданці  з  заходу  до  сходу,
Комуністм,  кегебісти,  проросійськії  фашисти,
Брешуть,  крадуть,  убивають...
Совісті  зовсім  не  мають.
Поділили  Україну  нашу  між  собою,
Так  що  правди  не  доб'єшся  цілою  юрбою.
Ми  стояли  на  майдані,  щоб  змінить  життя  на  краще,
А  вони  людей  стріляли...  А  за  що?  Нізащо!
Бояться  вони  лише  правди  і  суду  людського,
Бо  у  такому  суді  у  них  кожен  свій  за  свого.
Тож  вставайте  люди  добрі,  вже  досить  мовчати,
Нехай  лине  ваша  правда  від  хати  до  хати.
Всіх  не  вб'ють,  не  закатують,  тюрем  в  них  не  стане,
Щоб  людей  правдивих,  чесних  закувать  в  кайдани.
Звільнимо  ми  нашу  неньку  від  тих  паразитів,
Що  крадуть  останнє  в  неї,  не  дають  їй  жити.
От  тоді  ми  будем  мати  нашу  Україну
І  тоді  ми  запануєм  в  нашій  Батьківщині.

26.03.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539399
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 25.11.2014
автор: Кицмур Марія