Повітря переповнене печалью
Залита кров'ю змучена земля.
І день, як ніч, закутаний вуаллю
І стукають стурбовано серця.
І пахне димом нині в Україні
І чути плач по селах по містах.
Болить душа в пригнобленій країні
І відчай проглядається в очах.
І нам усім так боляче, так сумно
Батьки бояться за своїх дітей.
Бо якось так безжалісно, бездумно
Стріляють на Майдані у людей.
За те, що ми так прагнемо свободи
За те, що ми просили їх піти.
За те, що ми, як ті бурхливі води
Сміливо так ідемо до мети.
І дехто з нас упав і так лишився
Заливши кров'ю чистий білий сніг.
Та цей потік людський не зупинився
І врешті решт-тирана переміг.
© Олександр Крутій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539451
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.11.2014
автор: Олександр Крутій