Вона сумна сидітиме назовні -
Сміливі краплі сильного дощу,
Коханий голос, вибраний із сотні
І слізні очі, наче перламут.
Осіннє листя падає повз скроні,
Гаряча кров серц́я не омине.
Її відкинуть люди й тихий стогін
Злетить із вуст і сонце забере.
На зміну сонцю місяць чистий вийде,
Зірки танок станцюють навкруги.
Душа на спокій серцю прийде...
Її я вже не зможу стерегти.
Беззахисна, замучена і вбита,
Закинута, смілива і швидка.
Нескорена, нескинута, застигла -
Вона летить в майбутнії літа...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539477
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2014
автор: Volador