Я на зорі вирушив в дорогу,
Тільки спогад, мила, залиши́в тобі,
Я не любив крокувати в ногу,
Я любив ходити сам по собі.
Я не хотів, щоб мене чекали,
Що було – минуло, вітром рознесло,
Я не навчивсь в горі і в печалі
Цінувати рук твоїх тепло.
Сотні пісень співано й почуто,
Скільки добрих згадок і рожевих мрій,
Тисячі слів сказано й забуто,
Скільки не здійснилося надій.
Скільки доріг стоптано ногами,
Лиш одну я виберу із отих доріг,
Скільки думок довгими ночами,
Лиш одну я дотепер зберіг.
Знову стою я на перехресті,
Хто мене чекає і куди піду?
Хто не забув в славі і в безчесті?
Хто розділить радість і біду?
Я поверну на твою дорогу,
Що було́, минуло, вітром розмете,
Знаю тепер – до твого порогу
Лиш одна дорога приведе.
18.05.1991
Пісня "ДОРОГА"
https://www.youtube.com/watch?v=SnYiO7dLFSU&list=UU7-MKgd3LBcqwL5w8WS3cxQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539490
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2014
автор: Олександр Шевченко