Як швидко замерзає всереди'ні!
Як тяжко забуваються слова!
Усі не ті відзавтра чи віднині..
На півдорозі нас стріча зима.
Як марно пролітає вічність
Поміж твою зрадливу вдачу.
Хочеш, бери всю мою вірність?
І забирай любов на здачу!
Ти не питаєш в мене хто я?
Лиш що я маю хочеш знати..
Твоя ж душа - то чиста зброя,
А тіло - то фальшиві лати.
Все замерзає! Мерзне! Мерзне!
І не зима то'му провина..
Коли вже раптом Сонце щезне,
Задумайся хто ти? Людина?.. (c)
Mariana Mys'ko
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539500
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2014
автор: MMS