П'ємо за казку

Налито  долю?
Що  ж...  До  дна!
Напивсь  -  не  просихай.
Уся  у  випитім  вина  -
терпи  і  наливай.
Бридким  ти  ходиш  "каченям"
курятнику  на  сміх?
Не  подавись  зерном  хоч  сам:
зерно  -  не  власність  їх.
Є  інший  світ.  Повір  у  це.
Повір  не  у  курей.
Вони  нарощують  м'ясце  -
це  їхніх  верх  ідей.
Чим  більше  жиру,  тим  вага  -
їх  соціальний  злет.
Крилом  за  небом  не  встига,
зате  -  авторитет.
Є  інший  світ.  Належить  він
не  курячим  лобам.
Їх  мозок  вище  від  колін
на  кожен  кілограм.
Налито  долю?
Що  ж,  терпи.
Хоч  крайнощі  -  терпець.
Або  ще  мріями  поспи,
бо  й  казочці  кінець.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539536
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2014
автор: Шеркерт