Ти стоїш як Атлант у підніжжя Дніпра!
Твої схили круті та величні!
Твої діти - козацтво, що в різних роках,
підіймало держави обличчя!
Ти зазнав біль поразки та велич святу,
дав безцінний зачаток культури!
всі народи слав'янські із недер твоїх
розійшлись в кругосвітнії тури.
На широких ланах та в безкрайніх степах,
славний рід козаків наддніпров'я,
що свободу свою здобували в боях,
окропили не малою кров'ю!
скільки було у пращурів тих ворогів.
що за раз і не по рахувати,
польська шляхта, татари, свавілля царів
але все ж змогли відсіч їм дати!
Нехай псевдоісторики-кляті щурі,
кажуть всім, що нема у нас роду,
я скажу саме з нас зародились міста
Славний Київ є батьком народів!
11.06.2012 Володимир Царенко (с).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539600
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2014
автор: Володимир Царенко