Моя не вісімнадцята весна
Розтяла розум гострим лезом
І за вікном холодний, сірий дощ
Руйнує спокій голосом тверезим.
Настане ранок, сонце, спів пташок...
Проходять люди, все навкруг зелене.
Життя прекрасне, ось він - новий день!
Життя прекрасне, тільки не для мене.
У грудях біль, страждання, пустота...
Відсутність сну, нездійснені бажання.
Пропав мій світ, кінця не має час,
Слова й думки не мають виправдання.
Наївні мрії втратили свій сенс,
Безвихідь кинула мене за грати.
Надію, що була іще жива,
Реальність залишила помирати.
Настане ранок, вже у котрий раз.
Можливо, принесе нам щось шалене.
Життя триває, ось він - новий день!
Життя триває, тільки не для мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2014
автор: 4213615