Холодрига i мороз,
Вiтер вiє прямо в нос,
Мов крупа, iде снiжок,
I остиг мiй пирiжок.
Шо його, нагрiть упять?
Ну мороз же, мiнус п'ять!
Я залiз пiд одiяло,
Тепло зразу менi стало,
Правда, холодно рукам,
Я дивуюсь досi сам -
Наче осiнь. А вже снiг.
Так якого, вибач, криг,
Так багато зразу стало?
Тепло є, та його мало.
Шото надо ще писати,
Я не хочу сумувати.
Скоро вже, панове,
Буде щось та й нове -
Там чуть-чуть, i Новий рiк,
I Рiздво, я так вже звик -
Якшо свято, буду пить.
Наливайте - що ж робить?
Тiки плохо, довго ждати,
Може, зразу наливати?
Нє. Ви шо. Я не алкаш.
Видно ж зразу - просто наш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539658
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2014
автор: Сашко