О, мила
ти іще жива?
Не мор тебе не знищив,
а ні холод?
В пекельних муках,
наче та вдова,
Пережила приниження і голод.
Розверзлись хмари
й сатанинський жах,
Давив тебе
кістлявими руками.
Аж Янголи
маліли в небесах
І плакали нещасні,
до нестями…
Та Бог за все
віддячить ворогам,
Поставить свічку
страхо – людоморам.
Воздасть іудам
– жидомоскалям
У пеклі місце
бидлу і потворам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539846
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2014
автор: Дід Миколай