Сумні́, печальні вечори,
Та й телефон мовчить.
Ну хіба важко просто так
От взяти й подзвонить?!
Спитати: - Справи як в тебе,
Як настрій, де була?
Чи ве́сна на душі в тебе,
Чи довгая зима?
Чи снігом душу замело,
І холодно тобі?
Чекаєш мого ти тепла
У довгій цій зимі?
- Чекаю. Мовчки дні живу.
І ночі навіть йдуть.
Та навіть всі сніги в душі,
Наче так треба, йдуть.
Неначе звикла я до тих
Промозглих холодів,
До снігопадів, хуртовин,
Морозів та вітрів.
Але так хочеться душі
Хоч крапельку тепла,
Щоб хоч надтаяла в мені
Ця довгая зима…
27.11.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2014
автор: Наталя Артеменко