Прошу тебе ти не вбивай,
Ще ненароджене дитя.
Прошу, благаю, постривай,
В переді в мене ще життя.
Я обіцяю тобі мамо,
Що пишатись мною будеш.
І як ходили на Динамо,
Ти ніколи не забудеш.
Не забудеш, перше слово,
Що я тобі сказав.
І байдуже що помилково,
Літери я перебирав.
Не забудеш як вела за руки,
У дитсадок, мій перший раз.
І мої нечисті брюки,
Ти прала без образ.
Не забудеш,дивний мій малюнок,
Що я мамусю тобі подарував.
І що у чорний колір, тих ялинок,
Тобі байдуже що я замалював.
Не забудеш, ти шкільні роки,
Та як невпинно підростав.
І у пари переходили уроки,
Та як вперше покохав.
Не забудеш, свої сльози,
Коли за руку іншу я тримав.
Не забудеш мої рози,
Що на могилу я твою поклав.
Я прошу тебе лиш не вбивай,
Не пошкодуєш за подароване життя.
Мам прошу лиш знай,
Що для тебе моє серцебиття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539889
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2014
автор: 333