Люди

Є  люди  у  серце,  і  люди  у  печінки,
Є  люди,  які  несуть  кубометри  болю...
Є  люди,  яким  присвячуються  роки,
І  ті,  що  за  дві  хвилини  міняють  долю.

Є  люди,  які  приходять,  коли  біда,
І  люди,  які  дарують  -  і  цим  багаті.
Є  ті,  що  на  найвіддаленіших  рядах,
Аби  на  твоєму  святі...

Є  люди  із  тих,  що  тягнуть  тебе  у  світ,
І  ті,  що  самі  ідуть  за  тобою  слідом,
Є  ті,  що  прямують  "до",  чи  тікають  "від",
І  ті,  що  шукають  винних  у  власних  бідах.

Є  люди  "везучі",  і  ті,  що  самі  везуть,
Є  ті,  що  пройдуть  крізь  пекло,  щоб  бути  поруч,
Є  люди,  що  залишають  тебе  внизу,
Тому  що  постійно  прагнуть  дивитись  вгору.

Є  люди,  що  їх  цінуйте  і  дорожіть,
І  ті,  що  коли  без  них  -  спокійніше  спиться,
Бо  врешті,  є  лиш  "твої",  ну,  або  "чужі",
А  решта  -  усе  дурниці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539907
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2014
автор: Ксенислава Крапка