Даруй , що вірність не помітив.

Ще  з  серпня  прямо  на  столі
В  міській  з*явилися  оселі
Такі  духм*яні  ,  аж  п*янкі,
В  пучку  колоссячка  веселі.

 Снігами  березень  ще  пряв
По  світу  білі  волоконця  –
Пучок  засушений  чекав
Появи  вимріяного  сонця.

Та  тільки  глянула  весна,
Лиш  забуяв  зелений  квітень,
Дружина  проліски  внесла  –
В  тепло  кімнати  свіжі  квіти.    

Пучок  в  комору  віднесла
(Як  непотрібне  щось  ,  минуле!),
Та  скоро  пролісків  краса
Зів*яла  ,  зблякла  і  заснула.

Щось  защеміло  –  не  до  сну  :
Змінить  пучок  на  свіжість  квітів?
Даруй  мені  ,  що  в  цю  весну
Твою  я  вірність  не  помітив.

Хай  буде  грець  йому  стократ!
Приніс  колосся  ,  вставив  в  вазу  –
І  жита  ніжний  аромат
Наповнив  всю  квартиру  зразу  ж…                

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540063
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2014
автор: plomin