І навіть якщо
Повертаємо все - на кругИ…
-“Йди спати нарешті!”- волає за шибкою МІСТО…
Я знаю… десь там - замітають алеї СНІГИ…
Мої ж тротуари –
сьогодні до відчаю чисті…
Можливо… вони – кольорові…
Чи – хакі… чи хокку…
Десь там… за пітьмою… знаходиться Острів Надій…
“Ти вже не маленька… ти виросла, доню, нівроку…” –
З японських страшилок
якийсь помаранчевий змій…
Та знову… чомусь...
Під рукою лише - папір!…
І руки мої по лікті - усі в чорнилі…
-“Я ПОКИНУ - ЦЕ!… Обіцяю… Не злись… Повір…
Може… десь… колись…
може – завтра… лише – не нині…”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540096
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2014
автор: гостя