Злість з мене злізь
Мені набридло попадатися в тобою плетену сіть
Через ліс проліз
А на галявині сидить сум на одній нозі
Cogito, ergo sum
Вдарить в голову струм переодягнений в прозу
Хай, буду їсти кору
Жовте листя пожру бо втрачаю розум
Біль із нервових сплетінь
Попід руки йде лінь навертаються сльози
Псих ти мабуть не із тих
Хто злякався притих від удару по рожі
Рік пустотою допік
Зробив крок на поріг панельного дому
Біг, відчував як батіг
В спину бив як ся міг підганяв до нового
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540154
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.11.2014
автор: Gaduk