Мені мене не вистачає
Серед світів, доріг, стежин
Таких як я ніде немає
Таких як я всього один.
Всього один такий на світі
Серед мільярдів лиш один.
Поміж зірок, земній орбіті
Серед широт, серед довжин.
Один обвіяний вітрами
Зігрітий сонцем навесні.
Своїми власними руками
Я сам собі пишу вірші.
І сам себе я ображаю
Себе втішаю, так як є.
Таким як є себе сприймаю
І не сприймаю сам себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540156
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.11.2014
автор: Олександр Крутій