Скажи, Народе!

На  вибори!  Ідем,  щоб  очищатись!
Щоб  цінності  Майдану  зберегти!
Щоб  Україні  в  мирі  процвітати!
Щоб  у  майбутнє  в  єдності  іти!

Чи  буде  нам  із  чого  вибирати?
Хотілося  б  із  кого.  Та  дарма.
Є  справжні,  молоді  і  їх  багато.
Так,  вони  є!  Дороги  їм  нема!

Бо  знову  пруть,  як  свині  до  корита
Усі,  що  грабили  країну  двадцять  літ,
У  вишиванках    в  українських  свитах,
Уже  й  про  заступ  знають,  що  в  селі.

І  опозицію  зліпили  із  прогнилих,
У  корупційному  болоті  злодіїв.
Міняють  назви,  форму  -  не  змінили
Продажний  стиль,  що  в  головах  засів.

Ідуть  і  ті  -  на  кому  кров  безвинних,
Хто  продає  країну  по  шматках
За  тридцять  срібних,  в  доларах  і  гривнах,
Кому  не  в  Раду,  а  за  грати  шлях.


Гіркий  цинізм!  Щоб  з  небуття  вернутись
Святі  і  справжні  ставлять  імена
В  паскудні  списки  «демократів»  дутих.
Не  допоможе!  Знають  хто  вона!

Народ  чекає  влади  для  народу,
А  не  родинний  клуб  для  співжиття
З  батьків,  синів,  дружин,  дочок.  Доробок
Сумнівний  в  раду  йде  без  каяття!

То  де  ж  вона  –  люстрація  засіла?
Коли  ж  воно  –  оновлення  гряде?
В  сміттєвих  баках  не  перевозили
Усіх  нечистих,  хто  в  Парламент  йде!

Та  вибір  є!  У  тебе  є,  Народе!
Ти  знаєш  всіх  у  профіль  і  анфас.
Ти  кров  пролив  за  Гідність  і  Свободу!
Скажи,  Народе!  Не  одурять  нас!


Марія  Волинська,
м.  Київ,        04    жовтня    2014р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540244
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.11.2014
автор: Марія Волинська