У блискавках метались довгі стріли.
Їх блудні тіні впали на поля.
Багрянцем мідним вкрилася земля,
Край берега берези зашуміли.
Шуміли так, неначе рвались груди.
Це осінь кидала свої жалі...
Її вже залишили журавлі
Відлунням в коливаннях амплітуди.
Почулося небесне рокотання,
Акорди грізні залились слізьми,
Струмками попливли серед пітьми,
Здійснилося для осені прохання.
А може, це було її зітхання
За тим теплом, що зникло назавжди,
Залистопадило свої сліди?..
Хтозна... Для неї все було... востаннє. 23.11.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540330
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.11.2014
автор: Lana P.