О, осінь, паморозь моїх років…

О,  осінь,  паморозь  моїх  років,
згортаєш  листя  в  купи,
мій  сум  гойдаєш,
на  тілові  малюючи  рубці.
Твоя.  
Без  лишку.
Візьми  мене  в  своє  лоно.
Я  проросту
відгомоном  сумних  історій,
я  буду  жити
в  непрочитаних  словах.

13.10.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540352
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2014
автор: Туманова Роза***