я люблю тебе. Хоча, ні, стій.
Це ти, який мені завдав багато болю?
Не хвилюйся, а тепер страждай і млій,
Я не тебе люблю, лиши мене в спокою.
Ти думаєш, чому тепер не ти
Символ мого життя простого?
А все тому, що МИ не зуміли зберегти
Оту ЛЮБОВ, а тепер, нажаль, ніяк без того.
Ти мучишся? Хах, не бреши!
А знаєш ти, як я страждаю?
Моменти пам'яті свої всі збережи.
І не хвилюйся, я і так їх маю.
Найкраще і найгірше - ти.
І як би не було критично,
Не зважаючи на всі понти,
Пам'ять серця справді вічна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540417
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2014
автор: Ірина Овчіннікова