Зима приходить зовсім не з першим снігом, ні.
Вона раптова вривається в тіло буває літом,
або ж ще теплим осіннім днем, коли прощальні
проміння гріють лиш сторінки романтичних поем.
Морозить душу зовсім не крига, яка щоночі
вкриває пожовклі від відчаю хризантеми.
І те, що так часто забуваєш дома в'язані рукавиці,
тут ні при чім. Тепло дарує звісно ж не светр.
Буває люди приходять з ковтком п'янкого меду,
насправді ж просто відкривають навстіж всі двері
і чемно, закривши таємні сходи до неба, попереду
залишають дні і ночі, якими ділишся лиш з Морфеєм.
Зиму не вини. Вона прийшла вчасно, на диво.
Вона направду очікувана справедливо.
Руки ж судомить нахабно і без причини.
Занадто холодні, занадто... навіть для криги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540519
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2014
автор: Мері Енн