Перший холод осені,
Мов гнітючий вияв несправедливості,
Мов перша зустріч з жорстокістю світу
Для дитини.
Різким подувом вітру
Заповзає під куртку,
І життя перестає бути казкою.
Зіщулене, скручене щастя
Ховається вглиб,
Шукає залишки тепла,
Наче ніколи звідти не вийде,
Наче ніколи не буде сонця й усміху,
Дитячих облич.
Але і осінь… і світ… і життя
Багатобокі –
Загорнувшись у шарф
Можна збирати листя,
Що гарячими млинцями обпікають руки
Своєю жовтотеплістю,
Набивати каштанами кишені штанів,
Дихати димкою і дощовою свіжістю,
І попри зрадливий холод,
Гнітючу несправедливість,
Всепроникну жорстокість
Любити життя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540566
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2014
автор: Yana Тymur