Проснулась я з по заранку,
викупана у зорянім світанку.
Де ж бо ти, мій милий?
Біла стежина в даль лягла
і я по ній, з помислами чистими,
до тебе в гості йшла.
Снувалась мрія казкова
і душа до тебе прихилилася,
втому скинула, я.
І тепло накрило плечі,
забилась ласка в грудях та по венах
вогнем розтеклася.
Провідником чиста любов,
за руку мене взявши, у прийдешній,
день новий повела.
01.12.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2014
автор: Валентина Ланевич