***
Дарунки долі тішать і тривожать.
І повсякчас, і прісно, і завжди
намісники лукавої орди
чуже поділять, а своє – помножать.
І де воно? Піди його найди.
***
Безмірні запити людини,
аби триматись середини –
бажати те, чого немає,
і мати все, чого бажає.
***
Не хочеш бачити і чути
одне одного розумніше?
Не уповай тоді на більше,
аніж оте, що має бути –
важли́віше, ніж хоче інший.
***
Усім належне віддадуть,
коли із ликів зірвуть маски.
А сповідатись можна й тут, –
[i]Месіє, де той Божий суд
за всі гріхи з Твоєї ласки?[/i]
***
Не хочемо відомого почути,
говоримо забутими словами,
не віримо, коли не може бути,
що несказанне пише тільки нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540768
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 01.12.2014
автор: I.Teрен