Солдатам сьогодення



В  горнятку  чай  і  свіжий  білий  хліб,
У  мене  є  сьогодні  ні  вечерю.
А  скільки  ви  не  їли?  Скільки  діб
У  голоді  ви  мерзли  за  межею.

Коли  востаннє  їли  теплий  суп?
Коли  ви  пили  воду  із  криниці?  
Від  холоду  молотить  зуб  о  зуб,
А  свіжий  хліб  тепер  ночами  сниться.

Рідненькі,  знаю,  важко  на  війні,
Ви  ради  нас  пішли  в  огнЕнне  пекло,
Щоб  уночі  спокійно  спали  ми,
Вже  скільки  вас  під  градами  померло.

І  знов  у  бій,  долаючи  усе:
Тривогу,  голод,  холод,  біль  і  рани,
Ідете  ви,  скидаючи  з  плечей
Безсонні  ночі,  що  ідуть  за  вами.

І  знов  атака.  Молитесь:  дійти  б.
Віддавши  все:здоров"я,  сон  і  сили.
Рятуєте  Державу  від  біди,
Щоб  вороги  нас  більше  не  гнітили.

Вже  чай  остив.  Підсох  в  окрайці  хліб,
Рука  не  в  силі  навіть  доторкнутись.
Клубок  із  дум:а  скільки  довгих  діб
Вам  не  вдавалось  навіть  продихнути...

01.12.2014
Н.  Хаммоуда.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540805
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: Наталя Хаммоуда