Перші промені ранкові,
Новий день землі відкрили
І траву в росі казкову,
Перламутром запалили…
Піднімуться роси в хмари,
Як пригріє ясне сонце,
Зникнуть з лугу роси-чари,
Нам освітиться віконце.
І хоч зникли роси зранку,
Та горить у нас кохання,
Ти відсунеш знов фіранку,
Помахаєш на прощання.
Білій хмарочці пухнастій
І росинці в чистім полі,
Бо ж яке це, люба, щастя,
Бути поруч і на волі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540866
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2014
автор: Віталій Назарук