Росяними ранками я бігла босоніж

Росяними  ранками  я  бігла  босоніж,
І  тебе  чекала  я  й  плакала  всю  ніч.
На  плече  упала  розплетена  коса,
А  в  очах  бриніла  гіркоти  сльоза.

Де  ж  ти,  милий,  де  ж  ти  цілу  ніч  блукав,
Чи  може  ти  стежки  додому  не  знав?
З  друзями  своїми  ти  собі  гуляв?
Думала,  що  іншу  ти  десь  пригортав?

Але  ось  вже  згасла  вранішня  зоря,
Чую  рідні  кроки  на  відстані  я.
Назустріч  я  вийшла,  ніжно  ти  обняв,
Слова  найдорожчі  ти  мені  сказав.

Моя  ти  половинка  і  мій  ти  оберіг.
Судилось  нам  з  тобою  прожить  десятки  літ.
І  хоч  краса  прив’яла  і  лиш  лишився  слід,
Але  ж  ці  почуття  залишаться  навік.

2010р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540893
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2014
автор: Ніна-Марія