Над містом лелека кружляє один.
Чия ж то душа? І чий то є син?
А може це той, хто почив на Донбасі:
Накрили із "градів"? Підірвавсь на фугасі?
Важка і далека в лелеки дорога.
У вирій запізно, та рано до Бога.
Не квилить - мовчить і просто кружляє.
А десь плаче мати, що сина чекає,
І вірить: повернеться cкоро синочок.
І знову почує його голосочок.
Кровинка, дитино, де ж ти забарився?
Живий і здоровий матусі наснився.
Лелека літає, кружляє, мовчить.
А серце у кожної мами болить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540911
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 02.12.2014
автор: Ukraine55