Блажен солодкий плавкий порух вій,
Сповільнених м’яким довколосонням.
Метелики на пізньому осонні
Так знемагають. Сон, що тільки мріяв,
Вже жебонить, розмикує межи,
Волоття вій потріпує… Еолу -
Привітний змах руки. І ти біжиш..
«Де Телемах? Та… й вклався ж бо зна коли…»
Переклад. Оригінал: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193306
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540951
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2014
автор: Еkатерина