Розуму стільки, що хоч відбавляй,
Мудрості ж крапля заледве знайдеться.
Рота лиш широко не роззявляй,
Витече мудрість і вже не вернеться.
Розум-такий, він присутній і буде.
То, як професія - просто набуте.
Мудрість примхлива, не всяк роздобуде.
З віком прийде, але може й забути.
Дві паралелі крізь наше життя,
Що не підвладні законам належним.
Десь перетнуться, а десь без злиття
Шляхом ідуть незалежним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541021
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2014
автор: савко