Біла вуаль

Наче  серце  скам’яніло
На  асфальтному  шляху.
У  моїх  руках  тремтіло:
Сонце  –  пестило  і  гріло,
Квіти  в  нашому  гріху.

Я  зими  торкнуся  пальцем,
Вітер  змаже  всі  сліди.
Розпустилася  вуаллю  -
Постать  білої  води.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541043
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2014
автор: Глорія