Дивись душею, слухай серцем! - Ох, як важко
На біль людський дивитись і на муку!..
Що говорив, розповідав дітям, онукам
Після "роботи" комісар, знявши свій кашкет?!
Розповідав, напевно, про безсонні ночі,
Слиною прискав, нелюд, бився в груди.
Коли від голоду конали в селах люди,
Здивовано він витрищав незрячі очі.
Хто ж з вас сліпець, - кобзарю, ти, чи той партієць?
Я знаю відповідь, я її бачу серцем!
Життя за правду скласти доведеться!..
Ти гідно жив і вмер за долю України!
Ти бачив серцем цю країну, що повстане,
Ти в неї вірив, ти співав про неї!..
І вона встала з новою зорею,
Загиблих поховавши й загоївши рани!..
Але нічого не забуто! Намагаюсь
Я усвідомити весь жах часів кривавих!..
Тих клятих виродків агресора - держави
Я визнавати й пробачати не збираюсь!
Кобзарю! Подвиг тихий твій достойний слави!
За нього до землі тобі вклоняюсь!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541152
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2014
автор: Larysa