А ти подумав: приручив мене,
Чарівний генію зі словожонглювання!
Те паперове небо геть дрібне,
Воно не вабить усміхом чекання.
І не зігріє у польоті крил,
Не гратиме промінням на осонні…
На полювання ти сезон відкрив!
А я не можу жити у полоні!
Я задихнусь в обіймах срібних пут,
Я стану сірою, буденною, німою…
Я стану тінню… Я не зможу тут…
Я ж напуваю серце … висотою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541157
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2014
автор: ptaha